Кодеин напиток Lean (лин) Агидель

Как я купил кодеин и залипаю на работе

Чуваки, вы не представляете, что со мной произошло на этой неделе! Закладки, кидать, нос, шримпы... все эти слова оказались вполне реальными и влип в них я немного по своей глупости. Все началось с того, что я совершенно случайно наткнулся на одного левого дилера, который предложил мне кое-что интересное. Оказывается, у него был кодеин, который я так давно хотел попробовать.

Без раздумий и задней мысли я решил прикупить немного закладок. Ведь в нашем городе найти хороший наркотик – как найти иголку в стоге сена. И я решил пойти на попятную – лучше брать у проверенного дилера, чем тратить деньги на что-то недостойное.

Договорившись с ним о месте и времени, я отправился в ту заброшенную пятиэтажку, где нашелся наш главный центровой. Взамен за мои деньги, он мне отдал парочку шримпов, которые, как он уверял, приведут меня в состояние радости и умиротворения.

Не хочу говорить, что я слишком часто читаю, но читить на дилеров – это вообще новый уровень. Видимо, он был умнее меня и догадался обмануть слившимся и скрывающимся глазком, чтобы я не заметил, что вместо дорогого кодеина, я получил какие-то таблетки сомнительного происхождения.

Вернувшись домой, я сразу решил опробовать свои новые закладки. Все что осталось – это лишь надежда на эйфорию и неповторимые ощущения. И тут я серьезно поотвис. Эффект? Просто недоразумение! Я не мог поверить, что потратил все свои деньги на такую фигню.

Теперь мое отвращение к этому центровому просто бзикнулось. Каким образом можно так безнравственно обмануть человека, который ищет лишь маленькую радость в этой чертовой рутине? Я был готов отомстить, но что-то меня остановило. Может, это все-таки мой небольшой опыт употребления наркотиков подсказал, что мне лучше сделать? Признаюсь, это было не так просто. Я чуть не ткнулся в распространителя этой дряни, но вовремя осознал, что наркотики - не путь, который я хочу пройти.

И вот сегодня я сижу на работе, пытаясь сосредоточиться, но мои мысли все время витают вокруг того, как я пошел на легкий путь и как далеко я отступил от своих истинных целей. Знаете, наркотики – это как черная дыра, которая втягивает в себя все вокруг.

Я принимаю это как урок на всю жизнь. Да, я сделал ошибку, но я готов использовать ее для своего развития. Для того, чтобы больше не теряться в этом мире безумия. Надо делать правильный выбор, иначе можно отвиснуть вечно.

Теперь моя задача – быть сильным и стойким. И пусть окружающие считают меня немного странным, я выбираю свою дорогу. Дорогу, свободную от наркотиков и всех этих глупостей, которые могут разрушить мою жизнь. Я знаю, что это не будет легко, но я готов преодолеть все преграды, чтобы стать лучшей версией себя.

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.